Загальна

усі новини

Генеральним секретарем Ради Європи стала представниця Хорватії

Генеральним секретарем Ради Європи стала представниця Хорватії

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня обрала міністра закордонних справ Хорватії Марію Пейчинович-Бурич генеральним секретарем Ради Європи.

Вона змінить на цій посаді норвежця Турбйорна Яґланда. Його повноваження закінчуються в жовтні. Повноваження Пейчинович-Бурич діятимуть до 2024 року.

На посадиу генерального секретаря ПАРЄ, крім хорватки, претендував міністр закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерс.

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без жодних санкцій. Після дебатів депутати ПАРЄ відхилили всі поправки, запропоновані представниками України, Грузії, Великої Британії, Латвії та інших держав.

У ніч на 25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка дає змогу російській делегації повернутися до роботи в асамблеї вперше після 2015 року. Документ підтримали 118 депутатів, 62 проголосували проти, 10 – утрималися.

Резолюція вносить поправки в регламент ПАРЄ і виключає можливість позбавляти будь-яку делегацію права голосу, навіть якщо повноваження членів делегації оскаржуються або переглядаються. Вони також не можуть бути позбавлені права на виступ і права на представництво в асамблеї і її структурах.

Після цього 25 червня російська делегація подала заявку на підтвердження своїх повноважень.

Проти повернення Росії в ПАРЄ різко виступає Україна. У МЗС України вважають схвалену ПАРЄ резолюцію неприпустимою поступкою Москві. Українська делегація вирішила припинити участь у роботі нинішньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи і закликає Верховну Раду розглянути питання про зупинення участі України в ПАРЄ.

ПАРЄ не обрала віце-президентом росіянина, який перебуває під санкціями ЄС

ПАРЄ не обрала віце-президентом росіянина, який перебуває під санкціями ЄС

Парламентська асамблея Ради Європи не затвердила представника Росії Леоніда Слуцького на посаду віце-президента асамблеї. Про це повідомила президент ПАРЄ, швейцарка Ліліан Морі-Паск’є на засіданні асамблеї в Страсбурзі.

У голосуванні з метою обрання віце-президента асамблеї від Росії взяли участь 274 члени ПАРЄ. Слуцький здобув підтримку 105 депутатів, проти його кандидатури проголосували 154 члени асамблеї. Слуцькому для обрання необхідні були 159 голосів.

За словами Морі-Паск’є, місце Російської Федерації на посаду віце-президента залишатиметься вакантним доти, доки кандидат від цієї країни не здобуде необхідної більшості.

Слуцький, який у російській Державній думі очолює комітет із міжнародних справ, перебуває під санкціями Європейського союзу.

Увечері 26 червня він заявив, що результати голосування учасників літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), які в повному обсязі підтвердили повноваження російської делегації, є кроком до визнання Криму російським.

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без жодних санкцій. Після дебатів депутати ПАРЄ відхилили всі поправки, запропоновані представниками України, Грузії, Великої Британії, Латвії та інших держав.

У ніч на 25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка дає змогу російській делегації повернутися до роботи в асамблеї вперше після 2015 року. Документ підтримали 118 депутатів, 62 проголосували проти, 10 – утрималися.

Резолюція вносить поправки в регламент ПАРЄ і виключає можливість позбавляти будь-яку делегацію права голосу, навіть якщо повноваження членів делегації оскаржуються або переглядаються. Вони також не можуть бути позбавлені права на виступ і права на представництво в асамблеї і її структурах.

Після цього 25 червня російська делегація подала заявку на підтвердження своїх повноважень.

Проти повернення Росії в ПАРЄ різко виступає Україна. У МЗС України вважають схвалену ПАРЄ резолюцію неприпустимою поступкою Москві. Українська делегація вирішила припинити участь у роботі нинішньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи і закликає Верховну Раду розглянути питання про зупинення участі України в ПАРЄ.

«Свати» повертаються з 1 липня – студія «Квартал 95»

«Свати» повертаються з 1 липня – студія «Квартал 95»

Студія «Квартал 95» повідомила про повернення на телеекрани України серіалу «Свати», демонстрація якого кілька років була заборонена.

«Вони скучили, а ви? «Свати» повертаються! Уже з 1 липня о 20:45 1+1 розпочинає показ шостого сезону вашої улюбленої комедії», – проінформувала студія «Квартал 95» у Facebook.

Група 1+1 media заявила раніше цього мясця про намір оскаржити в суді рішення експертної ради при Державному агентстві з питань кіно про відмову у видачі прокатного посвідчення на другий сезон серіалу «Свати».

«Група 1+1 media обурена таким рішенням та вважає його необґрунтованим, нелогічним та політично вмотивованим, особливо з урахуванням останнього рішення Шостого апеляційного адміністративного суду. Раніше, 15 травня, суд не задовольнив апеляційні скарги СБУ та Держкіно на рішення суду про зняття заборони з серіалу «Свати», – ідеться в повідомленні медіагрупи.

Як інформує «Детектор Медіа», членкиня експертної комісії Держкіно Марія Гурська (програмна директорка каналу «Еспресо») сказала, що в серіалі державні установи підписано російською мовою, а деякі вивіски – українською, з чого складається враження, що Україна інтегрована в російський простір. А також – що серіал розвиває в українців комплекс меншовартості, принижує їхню гідність, оскільки родина героїв з українським прізвищем виглядає менш освіченою, «селюками», на відміну від родини з російським прізвищем. Вона зауважила, що в разі перемонтування другого сезону і зміни прізвища героїв серіалу експертна комісія могла би погодитися на видачу прокатного посвідчення.

У цілому за відмову у видачі прокатного посвідчення на другий сезон серіалу «Свати» проголосували 15 членів комісії, один член – за дозвіл, двоє заявили про конфлікт інтересів, а один член комісії не брав участі в засіданні через зайнятість на зйомках.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду 15 травня відхилила апеляцію Служби безпеки України та Державного агентства України з питань кіно, яка стосувалася рішення Окружного адміністративного суду Києва в справі про серіал «Свати».

 

Trump Heads to Japan for G-20 Summit

Trump Heads to Japan for G-20 Summit

Just a month after a state visit to Japan, U.S. President Donald Trump is heading to the East Asian country again.

In Osaka, Trump will attend the Group of 20 leaders’ summit, during which he is scheduled to meet one-on-one on the sidelines with such fellow world leaders as Chinese President Xi Jinping and Russian President Vladimir Putin. 

Before leaving Wednesday, Trump told reporters on the White House South Lawn that he’ll be meeting with leaders of a lot of different countries “many of whom have been taking advantage of the United States — but not anymore.”

A senior administration official told reporters Monday that Trump is “quite comfortable [with] his position going into the meeting” with China’s President Xi following the breakdown of U.S.-China trade talks and increased tariffs on Beijing by Washington.  

Russian President Vladimir Putin arrives at the State Council’s meeting in Moscow, Russia, June 26, 2019.

U.S. officials say there is no fixed agenda for Trump’s meeting with Putin although they acknowledge issues involving Iran, Ukraine, the Middle East and Venezuela are almost certain to be discussed. 

When asked Wednesday if he would ask Putin not to meddle in future U.S. elections, Trump said it was “none of your business.”

Casting a pall over the G-20 discussions will be nervousness about the deteriorating situation between Washington and Tehran. Leaders in both capitals have been reiterating they want to avoid war but have also repeatedly stated they will not hesitate to defend their interests if provoked.

Economic pressure on Iran

Trump is to stress to his fellow leaders at the G-20 that the United States intends to continue to increase economic pressure on Iran, which finds itself under escalating U.S. sanctions, and eliminate all of the country’s petroleum exports. 

“I don’t think Iran is a distraction,” according to James Jay Carafano, vice president of the Heritage Foundation’s national security and foreign policy institute. “I think that’s under control. Trump should strive for a no drama G-20.”  

The G-20 itself no longer has the significance it did after the group’s first several summits late in the previous decade when it cooperated to avert a meltdown of the global economy.

Trump prefers bilateral discussions and agreements over multinational events. Administration officials, however, are attempting to counter the notion that they no longer see these types of meetings as vital, pointing to U.S. leadership on advancing 21st century economic issues.

“We believe that G-20 economies need to work together to advance open, fair and market-based digital policies, including the free flow of data,” a senior administration official told reporters Monday on a conference call, also stressing promotion of women’s economic empowerment.

White House senior adviser Ivanka Trump and Acting White House Chief of Staff Mick Mulvaney walk from the Marine One helicopter as they depart Washington for the G-20 summit in Osaka, Japan, from Joint Base Andrews, Maryland, June 26, 2019.

Ivanka Trump, the president’s daughter and a White House adviser, is to give a keynote address on the latter topic at a G-20 side event in Osaka.

G-20 host Shinzo Abe, as prime minister of Japan, and many European participants are trying to maintain the international system and its principles.

“This is where the absence of the U.S. is really harming it,” said Heather Conley, a senior vice president at the Center for Strategic and International Studies and director of its Europe program. “We’re seeing the slow death of multilateralism in many respects. It’s a death by a thousand cuts.”

While the U.S. pulls back from such groups, the world is witnessing “the Chinese using international organizations so effectively to shape agendas,” said Conley, a former deputy assistant secretary of state.  
 
Trump-Xi meetings

Some analysts expect the Trump-Xi meeting in Osaka to be a repeat of their previous dinner last year in Buenos Aires, when the two leaders agreed to trade talks and tasked their trade ministers with reaching a deal within 90 days. 
 
“I think that that is the most likely outcome, that they’re going to reach some sort of accommodation, a truce like that and push this forward,” said Matthew Goodman, a CSIS senior vice president and senior adviser for Asian economics.  

Chinese President Xi Jinping meets Ugandan President Yoweri Museveni (not pictured) at the Great Hall of the People in Beijing, China, June 25, 2019.

“It’s not going to solve the immediate problems,” contended Goodman, who previously served as director for international economics on the National Security Council staff, helping then-President Barack Obama prepare for G-20 and G-8 summits. “Even if we get a deal, it’s unlikely to solve some of the deep structural differences between us in the role of the state in the economy, the governance of technology and data.”

Much attention will also be on the Trump-Putin encounter.

“Whenever President Trump and President Putin meet there is a very strong [U.S.] domestic backlash after that meeting,” noted Conley. “In part, it’s because there’s a total lack of transparency about the topics of discussion and what the agenda is, and I think the president would have a better policy approach domestically if, again, there was clarity of what the agenda would be, that there would be people participating in that meeting — secretary of state, national security adviser and others.”  
 
Trump is also scheduled to hold talks in Osaka with leaders from Australia, Germany, India, Saudi Arabia and Turkey.

From Japan, Trump flies to Seoul, where he will be hosted by South Korean President Moon Jae-in to discuss how to further ease tensions with North Korea.

White House officials brush off speculation Trump could meet on the Korean peninsula with North Korean leader Kim Jong Un, which would be their third encounter after summits in Singapore and Hanoi. And U.S. officials are not commenting on a possible presidential visit to the Demilitarized Zone, which separates the two Koreas.

There is little pressure on Trump to make any breakthroughs during his visit to Japan and South Korea, according to Carafano. 

“I think the U.S. is in the driver’s seat with regards to both North Korea and China negotiations,” Carafano told VOA. “If they come to the table now, fine. If not, fine. Trump can wait until after the 2020 election.” 

Straight Talk Africa

Straight Talk Africa

Join us every Wednesday as Shaka and his guests discuss topics of special interest to Africans, including politics, economic development, press freedom, health, social issues and conflict resolution.

 

Broadcast Schedule

Straight Talk Africa is broadcast live every Wednesday from 1830-1930 UTC/GMT simultaneously on radio, television and the Internet.

 

Join the Discussion

Find us on Facebook

Follow us on Twitter

Watch us on YouTube

Contact Us:
E-mail [email protected]

Postal Mail
Voice of America
TV to Africa – Suite 1613
330 Independence Avenue, S.W.
Washington, D.C. 20237
USA

Internship Opportunities

In the competitive and changing television industry, nothing is more valuable for job-seekers than “real world” experience. The Straight Talk Africa internship program offers motivated and outstanding students exciting opportunities to experience practical journalism.  In addition to helping to get our weekly studio programs on-the-air, interns also produce a final project for their portfolios. Projects include writing and producing promos, stories, and even full-length documentary or magazine shows.

Watch our interns in action

For more information and/or send your resume to: 
[email protected]
Attention to Roblyn Hymes.

Рішення ПАРЄ щодо Росії є кроком до визнання Криму російським – депутат Держдуми

Рішення ПАРЄ щодо Росії є кроком до визнання Криму російським – депутат Держдуми

Результати голосування учасників літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), які в повному обсязі підтвердили повноваження російської делегації є кроком до визнання Криму російським, заявив в ефірі телеканалу «Россия-1» голова комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький.

“Своїм голосуванням щодо поправок (про статус Криму як окупованої української території – ред.) до схваленої зараз доповіді, які кваліфікованою більшістю в дві третини голосів Парламентської асамблеї Ради Європи були провалені, зроблений перший знаковий крок до визнання Криму російським країнами Ради Європи», – сказав російський депутат, який є імовірним претендентом на місце віце-президента ПАРЄ.

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без жодних санкцій. Після дебатів депутати ПАРЄ відхилили всі поправки, запропоновані представниками України, Грузії, Великої Британії, Латвії та інших держав.

У ніч на 25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка дає змогу російській делегації повернутися до роботи в асамблеї вперше після 2015 року. Документ підтримали 118 депутатів, 62 проголосували проти, 10 – утрималися.

Резолюція вносить поправки в регламент ПАРЄ і виключає можливість позбавляти будь-яку делегацію права голосу, навіть якщо повноваження членів делегації оскаржуються або переглядаються. Вони також не можуть бути позбавлені права на виступ і права на представництво в асамблеї і її структурах.

Після цього 25 червня російська делегація подала заявку на підтвердження своїх повноважень.

Проти повернення Росії в ПАРЄ різко виступає Україна. У МЗС України вважають схвалену ПАРЄ резолюцію неприпустимою поступкою Москві. Українська делегація вирішила припинити участь у роботі нинішньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи і закликає Верховну Раду розглянути питання про зупинення участі України в ПАРЄ.

Ex-Trump Aide Manafort to Be Arraigned Thursday in New York

Ex-Trump Aide Manafort to Be Arraigned Thursday in New York

Paul Manafort, the former campaign chairman for U.S. President Donald Trump, will be arraigned Thursday in a New York court in Manhattan on state criminal charges, after having been convicted last year on federal fraud charges.

Manafort, 70, is scheduled to appear before Justice Maxwell Wiley of the state Supreme Court at 2:15 p.m. EDT (1815 GMT) Thursday, court spokesman Lucian Chalfen told Reuters.

Manafort faces 16 felony charges brought by the Manhattan district attorney. The state charges include mortgage fraud, conspiracy and falsifying business records, and relate to alleged efforts by Manafort and others to obtain millions of dollars in loans on New York properties.

Manhattan District Attorney Cyrus Vance made the indictment public in March, on the same day Manafort was sentenced on federal crimes.

Manafort is serving a 7 1/2-year federal sentence for tax fraud, bank fraud and other charges.

Federal prosecutors accused him of hiding $16 million from U.S. tax authorities that he earned as a consultant for pro-Russian politicians in Ukraine, and then lying to banks to obtain $20 million in loans when the money dried up.

The federal charges stemmed from Special Counsel Robert Mueller’s investigation into Russia’s interference in the 2016 presidential election.

Manafort faces up to 25 years in prison if convicted on the top charges in the New York case.

МЗС Росії вважає реакцію України на ноту Москви «спекулюванням долею моряків»

МЗС Росії вважає реакцію України на ноту Москви «спекулюванням долею моряків»

Міністерство закордонних справ Росії на своєму сайті після відправленої Україні 25 червня дипломатичної ноти щодо звільнення захоплених торік українських моряків заявило, що вважає реакцію Києва на цей текст спекулюванням на долі моряків.

«На жаль, реакція української сторони на російську ноту ще раз підтверджує, що її цікавить не стільки доля моряків, скільки збереження можливості нею спекулювати. Очевидно, що в цьому і полягала головна мета організованої в листопаді 2018 року попереднім українським керівництвом провокації, яка критикується, в тому числі, представниками нинішньої київської влади», – йдеться в повідомленні.

У російському МЗС підтвердили, що у зв’язку з вимогою подати не пізніше 25 червня початкову інформацію щодо виконання запропонованих Трибуналом ООН з морського права тимчасових заходів зі звільнення моряків і кораблів, надіслали відповідні ноти МЗС Росії в Трибунал і Посольство України в Москві.

«У нотах підтверджена позиція Російської Федерації про те, що процедури врегулювання суперечок, передбачені Конвенцією ООН з морського права, не застосовуються до цієї ситуації. Трибунал, серед іншого, зафіксував, що він не визначає вирішення питання про юрисдикцію в рамках подальшого розгляду, і російська сторона має намір продовжити оскаржувати її наявність», – вказали у російському МЗС.

Раніше сьогодні стало відомо, що Росія таки подала до Міжнародного трибуналу ООН з морського права звіт про виконання рішення щодо звільнення українських моряків і кораблів «за мить до дедлайну». В українському МЗС також підтвердили, що отримали ноту від МЗС Росії із пропозицією щодо надання українською стороною письмових гарантій участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Українські дипломати назвали таку пропозицію «цинічною».

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України. У Міністерстві закордонних справ Росії раніше вже заявляли, що у Трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати справу про захоплення українських моряків.

Кремль підтвердив зустріч Путіна з Трампом в Осаці 28 червня

Кремль підтвердив зустріч Путіна з Трампом в Осаці 28 червня

Зустріч президента США Дональда Трампа з російським колегою Володимиром Путіним на полягсаміту G20 в японській Осаці відбудеться 28 червня. Про це, як повідомляють російські агенції, повідомив помічник президента Росії Юрій Ушаков.

За його словами, зустріч триватиме близько години і сторони планують обговорити питання стратегічної стабільності і збройних конфліктів, зокрема щодо Сирії, України, Афганістану, ситуації на Корейському півострові та питання «іранської програми».

Президент США Дональд Трамп щонайменше двічі заявляв, що зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним на саміті «Групи двадцяти» (G20) в Японії.

Востаннє Трамп зустрічався з Путіним у форматі «віч-на-віч» у Гельсінкі в липні 2018 року. Після тодішньої зустрічі законодавці США різко критикували Трампа за те, що він не проявив жорсткої позиції щодо відповідальності за визнане спецслужбами США втручання в американські вибори 2016 року.

Наприкінці минулого року також не відбулася зустріч президентів США і Росії на попередньому саміті G20 в Буенос-Айресі, попри численні анонси. Причиною став інцидент з 24 українськими моряками, захопленими російськими прикордонниками біля берегів анексованого Криму.

Останнім часом американський президент у публічних виступах натякає на прагнення поліпшити відносини з Росією і конкретно з Володимиром Путіним.

Шість копійок до максимуму: гривня посилюється щодо долара США

Шість копійок до максимуму: гривня посилюється щодо долара США

Гривня продовжує наближатися до річного максимуму щодо долара США. Національний банк України встановив на 27 червня курс 26 гривень 17 копійок за долар, це на дві копійки менше, ніж курс, встановлений на 26 червня. До річного максимуму, двічі показаного в травні (26 гривень 11 копійок) залишилося шість копійок.

Міжбанківський валютний ринок завершує торги на рівні 26,175-26,19, що також мало відрізняється від показників відкриття торгів.

Серед чинників, які позитивно впливають на курс гривні, фахівці сайту «Мінфін» називають різке скорочення ліквідності в банках, успішне розміщення облігацій на аукціоні Міністерства фінансів та вплив готівкового ринку, де пропозиція долара також переважає.

Прокуратура Киргизстану знайшла підстави для позбавлення недоторканності екс-президента

Прокуратура Киргизстану знайшла підстави для позбавлення недоторканності екс-президента

Генеральна прокуратура Киргизстану ухвалила висновок щодо звинувачень, висунутих парламентом країни проти екс-президента Алмазбека Атамбаєва для зняття з нього недоторканності.

Прокуратура знайшла підстави для п’яти звинувачень у зловживанні владою й інших порушеннях із шести.

20 червня парламент направив до прокуратури матеріали для винесення обвинувального висновку для позбавлення Атамбаєва статусу недоторканності. «За» проголосували 100 депутатів, «проти» – п’ять.

Читайте також: У Киргизстані підписали закон про притягнення до кримінальної відповідальності екс-президентів

Після оцінки прокуратури парламент може позбавити Атамбаєва недоторканності.

Статус екс-президента Киргизстану мають Роза Отунбаєва і Алмазбек Атамбаєв. Повалені в результаті революцій Аскар Акаєв і Курманбек Бакієв позбавлені цього статусу.