Загальна

усі новини

Трамп може зустрітися з Путіним «у недалекому майбутньому» – держсекретар США

Трамп може зустрітися з Путіним «у недалекому майбутньому» – держсекретар США

Президент США Дональд Трамп може зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним «у недалекому майбутньому», заявив державний секретар США Майк Помпео.

Як сказав він в інтерв’ю телемережі MSNBC, це може статися після поїздки до Москви радника з національної безпеки США Джона Болтона, яку Білий дім днями анонсував на наступний тиждень із метою обговорити можливість такої зустрічі.

При цьому держсекретар наголосив, що США «намагаються знайти точки, в яких наші інтереси (США і Росії – ред.) перекриваються, але захищати американські інтереси в тому, де таких інтересів немає».

За його словами, в його переговорах із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, відколи він став держсекретарем США у квітні, він висловлював занепокоєння з приводу втручання Росії у вибори у США і її поведінки в Сирії й Україні.

Трамп і Путін мали принаймні вісім телефонних розмов і дві зустрічі, але вони відбувалися на полях великих міжнародних зібрань. Повноцінної великої зустрічі між ними ще не було.

Пакистанські таліби обрали нового керівника після ліквідації попереднього

Пакистанські таліби обрали нового керівника після ліквідації попереднього

Пакистанський рух «Талібан» повідомив, що обрав собі нового керівника після того, як попереднього ліквідували США ударом із безпілотника.

Як заявив речник пакистанських талібів Мохаммад Хурасані, угруповання обрало новим керівником ісламського богослова Нура Валі Мехсуда, а його заступником муфтія Мажима, також відомого як муфтій Хафізулла.

Речник також уперше підтвердив, що попередній ватажок руху мулла Фазлулла загинув унаслідок повітряного удару США в сусідньому Афганістані, у провінції Кунар неподалік пакистанського кордону. США і посадовці Афганістану раніше повідомляли, що Фазлуллу вбили в перебігу удару 13 червня.

40-річний Нур Валі Мехсуд учився в кількох релігійних семінаріях у Пакистані і свого часу був заступником одного з колишніх керівників пакистанських талібів Бейтулли Мехсуда, якого звинувачували в улаштуванні вбивства 2007 року колишньої прем’єр-міністра Пакистану Беназір Бгутто. Також вважають, що Нур Валі Мехсуд брав участь у лавах афганських талібів у боях проти визнаного світом афганського уряду, так званого Північного альянсу, в 1990-х роках, а також був учасником низки нападів на пакистанських силовиків.

Він походить із роду Мехсуд, що є найвпливовішим у регіонах племен Північний і Південний Вазиристан на північному заході Пакистану. Ці два райони є твердинею мережі Хаккані, а раніше також і пакистанських талібів – яких унаслідок наступу 2014 року пакистанських силовиків витиснули по той бік кордону, в Афганістан.

Нур Валі Мехсуд, як вважають, має тісні зв’язки з мережею Хаккані – угрупованням, що пов’язане з афганськими талібами, діє з території Пакистану в Афганістані і влаштувало там після вторгнення США 2001 року численні криваві напади.

Пакистанський рух «Талібан», що діє окремо від однойменного афганського, за керівництва мулли Фазлулли вбив близько 150 людей, головно школярів, під час нападу на керованою армією Пакистану школу в місті Пешаварі на північному заході країни у грудні 2014 року. Як вважають, це угруповання також відповідальне за напад у 2012 році на юну активістку боротьби за права дівчат на освіту Малалу Юсафзай, яка пізніше стала лавреаткою Нобелівської премії миру і символом боротьби за дівочі права. Крім того, США звинувачують пакистанських талібів у спробі влаштувати вибух замінованого авта на Таймз-сквер, одній із центральних площ Нью-Йорка, 2010 року.

У березні цього року США оголошували винагороду за інформацію про муллу Фазлуллу у 5 мільйонів доларів, заявивши, що його угруповання засвідчило тісний союз із екстремістською мережею «Аль-Каїда» і надали підготовку і вибухівку невдалому нападникові на Таймз-сквер.

Резолюцію в ООН про виведення російських військ із Молдови розкритикували Росія і президент Додон

Резолюцію в ООН про виведення російських військ із Молдови розкритикували Росія і президент Додон

Резолюцію Генеральної асамблеї ООН про виведення всіх іноземних (тобто фактично російських) військ із Молдови розкритикувала Росія, а також президент Молдови Ігор Додон, відомий проросійським і антизахідним спрямуванням.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що проект резолюції, «вкинутий», за словами Москви, молдовською стороною, провокаційний, а ініціатива повного і безумовного виведення іноземних збройних сил із території Молдови – «вкрай одіозна і небезпечна». Росія, зокрема, твердить, що російський військовий контингент у Молдові, що перебуває там проти волі цієї країни і на порушення міжнародних зобов’язань Москви, є, мовляв, «гарантом миру і стабільності» в підтримуваному Кремлем сепаратистському регіоні Молдови Придністров’ї.

У самій Молдові президент країни Ігор Додон назвав ініціативу прозахідного уряду Молдови подати цю резолюцію на розгляд Генасамблеї ООН «черговим антиросійським демаршем» і «піар-акцією» уряду.

Натомість прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп подякував тим країнам, які в Генасамблеї ООН підтримали резолюцію, і пообіцяв продовжити дипломатичну роботу з тими, хто голосував проти. За його словами, ухвалення резолюції стало ознакою солідарності з його урядом і довіри до нього з боку міжнародної спільноти.

Відкидаючи критику Росії і проросійських сил, прем’єр наголосив, що резолюція, всупереч твердженням Москви і цих сил, не стосується тієї частини російських військ, яка дислокована в Молдові саме як миротворчі сили, і вимагає вивести не російських військових-миротворців, а решту контингенту так званої «Оперативної групи російських військ у Придністров’ї» – їх, за його словами, іноді плутають свідомо.

Попереднього дня, 22 червня, Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію «Повне і безумовне виведення іноземних військових сил із території Республіки Молдова», в якій висловила глибоку стурбованість продовженням дислокації ОГРВ на території Молдови без згоди цієї країни і без згоди ООН. Документ також закликає Росію завершити без умов і без подальших зволікань впорядковане виведення цієї військової групи, нагадуючи Москві про її давнє зобов’язання зробити це.

Проект резолюції подала Молдова, його співавторами стали ще десять країн, серед них і Україна. Проти резолюції проголосували лише 18 країн, за неї були 64 держави, ще 83 утрималися.

Резолюції Генеральної асамблеї ООН не є юридично обов’язковими до виконання.

Нещодавно Київ вкотре підтвердив, що Україна, яка є одним із учасників придністровського врегулювання, згодна пропустити через свою територію російських військових, що дислокуються у Придністров’ї, для їхнього виведення з цього регіону Молдови.

Минулого року парламент Молдови вже вимагав від Росії вивести її війська, озброєння й інше обладнання з Придністров’я; цю заяву тоді так само відразу ж засудив президент країни Ігор Додон, який має обмежені повноваження, назвавши її «ще одним провокаційним кроком», що має на меті «погіршити відносини з Росією».

Також минулого року Конституційний суд Молдови вже визнавав присутність російських військ у країні неконституційним: чинна Конституція Молдови проголошує її нейтралітет і не припускає постійної присутності іноземних військ на території країни.

Росія продовжує утримувати у Придністров’ї, за оцінками, майже до двох тисяч своїх військовослужбовців: близько тисячі, за словами Москви, необхідні для охорони величезних складів озброєнь, що лишаються там іще з радянських часів, близько 500 перебувають як «миротворці» і ще 500, як заявляє Росія, потрібні для ротації цих миротворців.

Росія ще на саміті ОБСЄ 1999 року у Стамбулі взяла на себе обіцянку вивести свої війська з Придністров’я до 2002 року, але не виконала її. Всупереч цим зобов’язанням і численним закликам і Кишинева, і міжнародної спільноти, Росія нині відмовляється зробити це і заявляє, що і не виведе, бо «міжнародна ситуація змінилася».

Переважно російськомовний регіон Придністров’я, де базувалася 14-а армія Радянської армії СРСР, а потім Збройних сил Росії, нині перейменована в Оперативну групу російських військ, іще в радянські часи, 1990 року, односторонньо проголосив «незалежність» від решти Молдови. Самопроголошеної «незалежності» Придністров’я не визнав ніхто у світі, хоча регіон має істотну підтримку Росії – політичну, економічну і військову.

Після нетривалої війни 1992 року, в якій загинуло близько 1200 людей, Кишинів остаточно втратив контроль над цим регіоном країни. В тій війні на боці сепаратистів узяли участь окремі бійці й цілі підрозділи й частини російської армії зі своїм озброєнням і бойовою технікою.

1992 року за двосторонньою російсько-молдовською угодою на адмінмежі між Придністров’ям і рештою Молдови була започаткована миротворча операція з участю російських і молдовських військ, а також збройних формувань сепаратистів.

Видання Bloomberg видалило карту України з «неукраїнським» Кримом

Видання Bloomberg видалило карту України з «неукраїнським» Кримом

Після появи в одному з матеріалів американського інформаційного агентства Bloomberg карти, де Крим не був позначений як територія України, а також після зауважень з боку офіційного Києва, видання повністю видалило карту.

Сам оновлений матеріал має помітку про правки.

«Виправлено 22 червня 2018 року в 14:34 за східним денним часом», – повідомляється в оновленій публікації.

Раніше посольство України в США звернулося до інформаційного агентства Bloomberg з проханням внести зміни в публікацію з картою, на якій Крим не позначений як територія України.

У п’ятницю перший заступник Міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар заявила, що міністерство має намір підготувати листа-реакцію на публікацію видання Bloomberg.

21 червня бразильська газета в ілюстрації до ЧС-2018 показала Крим «російським».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Позиція України: «негайне звільнення Сенцова і всіх інших бранців» в обмін на 23 росіян – Геращенко

Позиція України: «негайне звільнення Сенцова і всіх інших бранців» в обмін на 23 росіян – Геращенко

Позиція України щодо обміну ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, який 14 травня оголосив голодування, та інших українських громадян, ув’язнених Росією, залишається в форматі «всіх на всіх». Про це віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко написала на своїй сторінці в Favebook.

«Наша позиція наступна: негайне звільнення Олега і всіх інших бранців. Тому й ми говоримо про передачу 23-х заради звільнення всіх. 

Але у випадку з Сенцовим і Балухом рахунок йде на дні. І це страшно. Й ще страшніше звучить брехня, гідна відповідальності в Гаазі: мовляв, Олег набрав пару кіло за час місячного голодування, та й Балух теж не голодує… Брехливі, брехливі «браття», – написала Геращенко.

За її словами, до Сенцова жодного разу за ці 4 роки не допустили українського консула, йому насильно нав’язують російське громадянство.

Читайте також: Денісова: лікарі кажуть, що у Сенцова відмовляють рецептори

А український омбудсмен Людмила Денісова, пише Геращенко, вже 10 днів в Росії вимагає виконати домовленості президентів і допустити її до ув’язнених Росією: українського режисера Олега Сенцова, кримського анархіста Олександра Кольченка, українського журналіста Романа Сущенка, Володимира Балуха в окупованому Росією українському Криму.

Читайте також: Російська сторона хоче спершу відвідати російських в’язнів, а потім пустить до Сенцова – Денісова

«Навколо допуску така ж брехня: начальник тюрми пішов, суд ще не прийшов, документи десь ідуть, ми нічого не знаємо. Країна суцільної, липкої як болото, брехні. Всі 23 росіянина, списки яких ми неодноразово передавали РФ (й через Мінську групу, й через інші дипломатичні канали), засуджені або обвинувачуються за дуже важкими статтями – тероризм, вбивства, участь у війні, шпигунство. Ми готові віддати цих негідників їхній «родине» в обмін на наших, яких чекають на батьківщині», – зазначає Геращенко.

22 червня під консульством Росії в Києві зібралися активісти на акцію «Заберіть своїх – віддайте наших». Вони вимагали обміну українських політв’язнів на затриманих в Україні росіян чи українських громадян, у яких може бути зацікавлена Росія.

Організація «Медійна ініціатива за права людини» встановила імена 21 затриманого росіянина чи громадянина України, яких можна було б віддати Росії в обмін на українців. Перший віце-спікер Ірина Геращенко заявила, що таких людей 23, але хто вони, вона не розповідала.

19 червня прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи звернення групи російських митців та публічних осіб Володимира Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова, заявив, що громадський резонанс не може вплинути на рішення суду щодо українського режисера, якого засудили в Росії. Сенцов, за словами Пєскова, повинен сам звернутися з проханням про помилування до президента Росії Володимира Путіна.

Читайте також: Сенцов написав листа російським кінематографістам (текст)

Про те, що українська влада готова провести обмін 23 засуджених росіян на українських громадян, засуджених у Росії, Ірина Геращенко повідомила 4 червня.

Раніше в Кремлі заявили, що не отримували пропозицій про обмін засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова на затриманого в Україні редактора агентства «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського.

14 травня Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. Як повідомив адвокат українця Дмитро Дінзе після відвідування підзахисного 21 червня, Сенцов перебуває в окремій палаті медчастини колонії, лікарі якої роблять все можливе для збереження його життя. У нього загострилися проблеми з серцем і нирками.

31 травня стало відомо, що кримчанин Олександр Кольченко, який відбуває термін у виправній колонії в російському Копєйську (Челябінська область), оголосив про початок голодування на знак солідарності з Олегом Сенцовим. 7 червня адвокат Кольченка Андрій Лепьохін повідомив, що українець припинив голодування.

Сенцова і кримчанина Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.

4 червня суд у Москві засудив іншого українського політв’язня – журналіста Романа Сущенка – до 12 років позбавлення волі, звинувативши його у шпигунстві.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

Кличко заявляє, що на Поштовій площі буде створений музей

Кличко заявляє, що на Поштовій площі буде створений музей

На місці розкопок на Поштовій площі буде створено музей. Про це, за повідомленням офіційного порталу Києва, мер Києва Віталій Кличко заявив в ефірі телеканалу «Київ». 

«Ми на Київраді прийняли рішення, яке допоможе у створенні музею на Поштовій площі. Ми зробили так, аби і від інвестора можна було вимагати виконання його зобов’язань. Ми вирішили заснувати комунальне підприємство, яке буде займатися питанням збереження артефактів. Ми ставимося до цього дуже відповідально», – заявив Віталій Кличко.

Кличко також прокоментував заяви, що влада нібито не хоче створювати музей на Поштовій площі: «Лунають звинувачення, що хтось не бажає робити музей. Я завжди казав: музей там буде. Крапка. І ми розробили алгоритм, як далі діяти покроково».

21 червня Київська міська рада ухвалила рішення про продовження археологічних розкопок на Поштовій площі.

Новий проект рішення Київради, зокрема, передбачає залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та до визначення об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці. Згідно із рішенням, відбудеться відкритий міжнародний конкурс із музеєфікації артефактів та організації публічного простору на Поштовій площі: «доки триватиме конкурс, Київрада не вноситиме будь-які зміни до цільового призначення власника або землекористувача ділянки на Поштовій площі», мовиться на сайті Київради.

У документі йдеться і про створення при КМДА комунального закладу «Центр консервації предметів археології», який вивчатиме способи можливої консервації подібних знахідок та займатиметься їх втіленням.

Також для того, щоб забезпечити подальші археологічні дослідження, мовиться у повідомленні, рішення передбачає створення нового проекту укріплення об’єкту розкопок.

Стародавню вулицю часів Київської Русі на Поштовій площі розкопали навесні 2015 року під час будівництва торгового центру. За оцінками археологів, дерев’яні споруди тут були зведені у ХI–XII століттях. Одна з них могла бути майстернею для виготовлення жіночих прикрас зі скла, бо в ній знайшли свинцеву суміш, яку використовували у такому виробництві, а також шматки жіночого браслета.

У листопаді 2017 року комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності рекомендував тимчасово зупинити будівництво на Поштовій площі в центрі Києва до затвердження дорожньої карти археологічного дослідження території і музеєфікації об’єкту культурної спадщини.

США продовжили санкції проти Північної Кореї, посилаючись на «надзвичайну загрозу»

США продовжили санкції проти Північної Кореї, посилаючись на «надзвичайну загрозу»

Сполучені Штати Америки продовжили санкції проти Північної Кореї ще на рік. Відповідний документ підписав президент США Дональд Трамп.

«Існування та ризик поширення матеріалів, придатних для використання зброї на Корейському півострові, а також дії уряду Північної Кореї, як і раніше, становлять надзвичайну загрозу для національної безпеки, зовнішньої політики та економіки Сполучених Штатів», – мовиться у повідомленні Білого дому.

14 червня державний секретар США Майк Помпео заявив, що жодного зняття санкцій проти Північної Кореї не буде до повної денуклеаризації. Перед тим він сказав, що Сполучені Штати сподіваються побачити «суттєве роззброєння» Північної Кореї протягом найближчих двох з половиною років.

13 червня Дональд Трамп написав у Twitter, що «Північна Корея вже не становить ядерної загрози для світу».

12 червня в Сінгапурі відбулися переговори делегацій США і Північної Кореї із участю лідерів країн – Дональда Трампа і Кім Чен Ина.

Докладніше про це: Північна Корея вперше прокоментувала саміт між Трампом та Кім Чен Ином

Після цієї зустрічі обидві сторони заявили, що досягли домовленості «працювати над повною денуклеаризацією Корейського півострова».

Читайте також: Південна Корея готова зупинити військові навчання зі США заради денуклеаризації КНДР – Сеул

Але документ був підданий критиці через відсутність деталей про те, коли і як Пхеньян відмовиться від своєї зброї.

Тим часом Північна Корея зазначила, що Трамп погодився на «покроковий» (step-by-step) процес роззброєння, при цьому кожна країна здійснюватиме одночасні, взаємні кроки для послаблення напруженості та встановлення миру між давніми ворогуючими країнами.

США ввели санкції проти КНДР у 2008 році у зв’язку з розробкою Пхеньяном ядерної зброї і випробувань балістичних ракет.

Police: Backup Driver in Fatal Uber Crash Was Distracted

Police: Backup Driver in Fatal Uber Crash Was Distracted

The human backup driver in an autonomous Uber SUV was streaming the television show “The Voice” on her phone and looking downward just before fatally striking a pedestrian in suburban Phoenix, according to a police report.

The 300-page report released Thursday night by police in Tempe revealed that driver Rafaela Vasquez had been streaming the musical talent show via Hulu in the 43 minutes before the March 18 crash that killed Elaine Herzberg as she crossed a darkened road outside the lines of a crosswalk. The report said the crash, which marks the first fatality involving a self-driving vehicle, wouldn’t have happened had the driver not been distracted.

Dash camera video shows Vasquez was looking down near her right knee for four or five seconds before the crash. She looked up a half second before striking Herzberg as the Volvo was traveling about 44 miles per hour.

Vasquez told police Herzberg “came out of nowhere” and that she didn’t see her prior to the collision. But officers calculated that had Vasquez been paying attention, she could have reacted 143 feet before impact and brought the SUV to a stop about 42.6 feet before hitting Herzberg.

“This crash would not have occurred if Vasquez would have been monitoring the vehicle and roadway conditions and was not distracted,” the report stated.

Tempe police are looking at a vehicular manslaughter charge in the crash, according to a March 19 affidavit filed to get a search warrant for audio, video and data stored in the Uber SUV.

 

 The detective seeking the warrant, identified as J. Barutha, wrote that based on information from the vehicular homicide unit, “it is believed that the crime of vehicular manslaughter has occurred and that evidence of this offense is currently located in a 2017 Grey Volvo XC-90.”

A previously released video of the crash showed Vasquez looking down just before the crash. She had a startled look on her face about the time of the impact.

The National Transportation Safety Board, in a preliminary report issued last month, said the autonomous driving system on Uber’s Volvo XC-90 SUV spotted Herzberg about six seconds before hitting her, but did not stop because the system used to automatically apply brakes in potentially dangerous situations had been disabled.

The system is disabled while Uber’s cars are under computer control, “to reduce the potential for erratic vehicle behavior,” the NTSB report said. Instead of the system, Uber relies on the human backup driver to intervene, the report stated. But the system is not designed to alert the driver.

Uber pulled its self-driving cars out of Arizona the day before the NTSB report was released, eliminating the jobs of about 300 people who served as backup drivers and performed other jobs connected to the vehicles. The company had suspended testing of its self-driving vehicles in Arizona, Pittsburgh, San Francisco and Toronto while regulators investigated the cause of the crash. Arizona Gov. Doug Ducey prohibited Uber from continuing its tests of self-driving cars after Herzberg was run over.

Police initially determined that Vasquez was not impaired after giving her a field test.

Analysis of video taken from the vehicle shows Vasquez looked downward 204 times in the 11.8 miles traveled before the crash. While the SUV was in motion, Vasquez averted her eyes away from the roadway nearly a third of the time, according to the report.

“Sometimes, her face appears to react and show a smirk or laugh at various points during the times that she is looking down,” the report said. “Her hands are not visible in the frame of the video during these times.”

The office of Cristina Perez Hesano, an attorney for Herzberg’s daughter and husband, declined to comment on the police report. Attorney Pat McGroder, who represents Herzberg’s mother, father and son, didn’t immediately respond to a call late Friday morning seeking comment.

An Uber spokeswoman said in a prepared statement Friday morning that the company is cooperating with investigations while it does an internal safety review. “We have a strict policy prohibiting mobile device usage for anyone operating our self-driving vehicles. We plan to share more on the changes we’ll make to our program soon,” the statement said.

Use of a mobile device while an autonomous vehicle is moving is a fireable offense, and “this is emphasized on an ongoing basis,” the statement said.

After the crash, the ride-hailing company said it did a top-to-bottom safety evaluation, reviewing internal processes and safety culture. Uber also said it brought in former transportation safety board chairman Christopher Hart to advise the company on safety.

Both Vasquez and Uber could still face civil liability in the case, Uber for potentially negligent hiring, training and supervision, said Bryant Walker Smith, a University of South Carolina law professor who closely follows autonomous vehicles.

Vasquez could be charged criminally, and if there’s evidence that Uber or its employees acted recklessly, then charges against them are possible, Smith said. But charges against the company are not likely, he added.

“This should not have happened in so many ways and on so many levels,” Smith said. “This report, if true, makes things worse. And obviously it would not look good to a jury.”

Uber settled quickly with some of Herzberg’s family members but others have retained legal counsel.

The Yavapai County Attorney’s Office hasn’t set a deadline for deciding whether to bring charges, said Penny Cramer, assistant to County Attorney Sheila Polk. The prosecutorial agency declined to comment on the police report.

The case was handed to Polk’s office after the prosecutor’s office in metro Phoenix passed on the case, citing a potential conflict of interest. The agency in Phoenix had previously participated in a public-safety campaign with Uber.

On a body camera video the night of the crash, police gathered at the scene quickly realized that they were dealing with a big story because an autonomous vehicle was involved.

An officer who identifies himself as supervisor of the unit that investigates fatal crashes is seen asking a man who appears to be an Uber supervisor about getting video from the SUV and whether Uber’s lawyers have been contacted.

“You guys know as well as I know that this is going to be an international story,” the police supervisor says. “We want to make sure that we’re doing not only what we normally do and not doing anything different, but also making sure that everything’s above board and everything’s out in the open.”

The supervisor goes on to say that he’s going to communicate as honestly as he can. “I hope that you guys do the same because we’re going to be working together throughout this whole process from now, probably for months from now.”

На вивчення української у школах з іншими мовами навчання виділено 46 мільйонів гривень – Гриневич

На вивчення української у школах з іншими мовами навчання виділено 46 мільйонів гривень – Гриневич

«Ми виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є» – міністр

YouTube хоче запровадити помісячну передплату на топ-блогерів

YouTube хоче запровадити помісячну передплату на топ-блогерів

Платформа YouTube запроваджує можливість помісячної передплати на окремі канали, повідомляють розробники на своєму блозі.

Це стане можливо у рамках функції Channel Memberships, яка буде доступна блогерам, у яких 100 тисяч підписників. Для читачів це коштуватиме 4,99 доларів на місяць, і за це вони отримають доступ до закритих трансляцій чи ексклюзивних відео.

Раніше таку можливість тестували на окремих користувачах, мовиться у дописі.

«З моменту запуску в січні комедіант Майк Фалзон більше, ніж втричі збільшив дохід від YouTube. А мандрівники Саймон і Мартіна побудували згуртовану спільноту та оновлювали міні-серії лише для її членів у більш ніж 30 країнах від Фінляндії до Філіппін», – зазначають автори блогу платформи.

Наразі блогери у соцмережах заробляють, зокрема, на рекламі. Як розповів Радіо Свобода керівник SMM-студії Сергій Гутюк, в Україні також є попит на контент у YouTube, якщо він буде практично зорієнтований.За його словами, в середньому Instagram-блогери намагаються вийти на суму заробітку від 1000 до 2000 доларів на місяць.

 

Суд залишив Савченко під вартою

Суд залишив Савченко під вартою

Шевченківський суд Києва залишив народного депутата Надію Савченко під вартою, повідомив із зали суду кореспондент Радіо Свобода. Суддя відхилив клопотання захисту про взяття її на поруки.

До суду прибуло 26 громадян, серед них активісти і члени партії Савченко, а також представники її родини, які написали заяви про готовність взяти Надію Савченко на поруки.

Вони зустріли ухвалу суду криками «Ганьба».

Савченко, зі свого боку, зробила заяву, що у неї примусово взяли аналіз крові на ДНК, що є порушенням закону. Відтак суддя окремим рішенням зобов’язав слідство перевірити ці факти.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

У березні суд вирішив взяти Савченко під варту без можливості внесення застави до 20 травня. Того дня народний депутат заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу. Згодом суд залишив Савченко під арештом до 13 липня.

Читайте також: Свідчення Савченко на поліграфі: після повідомлення СБУ адвокат вимагає повторної експертизи

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю і підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.