Загальна

усі новини

На Олімпіаді спортсмени Північної і Південної Кореї пройдуть під одним прапором

На Олімпіаді спортсмени Північної і Південної Кореї пройдуть під одним прапором

Північна і Південна Кореї домовилися про створення єдиної жіночої команди з хокею на зимових Олімпійський іграх в Пхйончхані. На церемонії відкриття спортсмени двох країн будуть марширувати разом і під одним прапором, на якому буде зображено Корейський півострів.

Досягнуту угоду має затвердити Міжнародний олімпійський комітет. Очікується, що остаточне рішення буде схвалено в найближчі вихідні.

Північна Корея раніше оголосила про рішення направити оркестр з 140 музикантів для виступу на Олімпіаді.

9 січня Південна Корея та КНДР у демілітаризованій зоні між країнами провели перші за понад два роки офіційні переговори. Сторони домовилися, що Пхеньян відправить свою делегацію на зимові Олімпійські ігри до Південної Кореї.

Зимова Олімпіада в Пхйончхані відбуватиметься з 9 до 25 лютого.

 

Facebook Widens Probe Into Alleged Russian Meddling in Brexit

Facebook Widens Probe Into Alleged Russian Meddling in Brexit

Facebook Inc said on Wednesday it would conduct a new, comprehensive search of its records for possible propaganda that Russian operatives may have spread during the run-up to Britain’s 2016 referendum on EU

membership.

Some British lawmakers had complained that the world’s largest social media network had done only a limited search for evidence that Russians manipulated the network and interfered with the referendum debate.

Russia denies meddling in Britain’s vote to exit the European Union, known as Brexit, or in the 2016 U.S. elections.

Facebook, Twitter Inc and Alphabet Inc’s Google and YouTube have been under intense pressure in Europe and the United States to stop nations from using tech services to meddle in another country’s elections, and to investigate when evidence of such meddling arises.

Facebook’s new search in Britain will require the company’s security experts to go back and analyze historical data, Simon Milner, Facebook’s UK policy director, wrote in a letter on Wednesday to Damian Collins, chair of the British parliament’s Digital, Culture, Media and Sport Committee.

“We would like to carry out this work promptly and estimate it will take a number of weeks to complete,” Milner wrote.

Facebook said in December that it had found just 97 cents worth of advertising by Russia-based operatives ahead of Britain’s vote to leave the EU. Its analysis, though, involved only accounts linked to the Internet Research Agency, a suspected Russian propaganda service.

Collins last month described Facebook’s initial Brexit-related search as inadequate, and said on Wednesday he welcomed the company’s latest response.

“They are best placed to investigate activity on their platform,” he said in a statement. “I look forward to seeing the results of this investigation, and I’m sure we will want to question Facebook about this when we know the outcome.”

Facebook told U.S. lawmakers last year that it had found 3,000 ads bought by suspected Russian agents posing as Americans and seeking to spread divisive messages in the United States about race, immigration and other political topics.

In France last year, Facebook suspended 30,000 accounts in the days before the country’s presidential election to try to stop the spread of fake news, misinformation and spam.

Apple to Build 2nd Campus, Hire 20,000 in $350B Pledge

Apple to Build 2nd Campus, Hire 20,000 in $350B Pledge

Apple is planning to build another corporate campus and hire 20,000 workers during the next five years as part of a $350 billion commitment to the U.S. economy.

The pledge announced Wednesday is an offshoot from the sweeping overhaul of the U.S. tax code championed by President Donald Trump and approved by Congress last month.

 

Besides dramatically lowering the standard corporate tax rate, the reforms offer a one-time break on cash being held overseas.

 

Apple plans to take advantage of that provision to bring back more than $250 billion in offshore cash, generating a tax bill of roughly $38 billion.

 

The Cupertino, California, company says it will announce the location of a second campus devoted to customer support later this year.

 

 

Нападнику на журналістку «Еха Москви» діагностували шизофренію – адвокат

Нападнику на журналістку «Еха Москви» діагностували шизофренію – адвокат

Психіатрична експертиза встановила, що Борис Гриц, якого обвинувачують у нападі на журналістку «Еха Москви» Тетяну Фельгенгауер, хворий на шизофренію, заявив Сергій Бадамшин, адвокат «Открытой России», який представляє інтереси потерпілої, у коментарі агентству ТАСС.

«У результаті експертизи комісією встановлено, що Гриц страждає параноїдною шизофренією з безперервним типом перебігу… У цей час Гриц не може правильно сприймати обставини справи, давати показання і потребує направлення на примусове лікування до медичного закладу», – цитує ТАСС результати експертизи.

Бадамшин повідомив, що він і його клієнтка ознайомилися з висновками експертів. За його словами, підстав сумніватися в результатах немає.

Фельгенгауер в Twitter заявила, що для неї важливо, щоб нападник був ізольованим і не ніс загрозу.

«Оскільки вже почали дзвонити за коментарями, коротко скажу і тут: для мене важливо, щоб людина, яка намагалася мене вбити, була ізольованою і більше не несла загрозу. А де саме, у тюрмі або на примусовому лікуванні, вирішить суд», – написала журналістка.

Напад на Тетяну Фельгенгауер стався 23 жовтня 2017 року, коли зловмисник з ножем вдерся до будівлі редакції і завдав журналістці удар у шию. 6 листопада вона повернулася в ефір і як гість взяла участь у ранковому шоу.

48-річний громадянин Ізраїлю та Росії Борис Гриц був затриманий після нападу. Чоловікові висунуті обвинувачення в замаху на вбивство. Він перебуває під арештом.

Twitter May Notify Users Exposed to Russian Propaganda During 2016 Election

Twitter May Notify Users Exposed to Russian Propaganda During 2016 Election

Twitter may notify users whether they were exposed to content generated by a suspected Russian propaganda service, a company executive told U.S. lawmakers Wednesday.

The social media company is “working to identify and inform individually” its users who saw tweets during the 2016 U.S. presidential election produced by accounts tied to the Kremlin-linked Internet Research Army, Carlos Monje, Twitter’s director of public policy, told the U.S. Senate Commerce, Science and Transportation Committee.

A Twitter spokeswoman did not immediately respond to a request for comment about plans to notify its users.

Facebook Inc in December created a portal where its users could learn whether they interacted with accounts created by the Internet Research Agency.

Both companies and Alphabet’s YouTube appeared before the Senate committee on Wednesday to answer lawmaker questions about how their efforts to combat the use of their platforms by violent extremists, such as the Islamic State.

But the hearing often turned its focus to questions of Russian propaganda, a vexing issue for internet firms who spent most of the past year responding to a backlash that they did too little to deter Russians from using their services to anonymously spread divisive messages among Americans in the run-up to the 2016 U.S. elections.

U.S. intelligence agencies concluded Russia sought to interfere in the election through a variety of cyber-enabled means to sow political discord and help President Donald Trump win. Russia has repeatedly denied the allegations.

Суд у справі Єфремова допитав депутата про сесію Луганської облради у 2014 році – ГПУ

Суд у справі Єфремова допитав депутата про сесію Луганської облради у 2014 році – ГПУ

Старобільський районний суд Луганської області, який розглядає справу колишнього народного депутата від Партії регіонів Олександра Єфремова, 17 січня допитав депутата Луганської обласної ради, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

Депутат, імені якого не уточнюють, є свідком сторони обвинувачення.

«Серед іншого свідок повідомив про обставини проведення сесії Луганської обласної ради у 2014 році, на якій депутати визнали нелегітимними центральні органи виконавчої влади, сформовані Верховною Радою України, і проголосували за те, що у випадку невиконання їхніх вимог, подальшої ескалації громадського протистояння і виникнення прямої загрози життю й здоров’ю населенню Луганської області, депутати залишають за собою право звернутися по допомогу до «братського народу Російської Федерації», – розповіли в ГПУ.

Початок наступного засідання суду призначений на 10:00 18 січня, під час нього планують допитати інших свідків сторони обвинувачення.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова із Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

Генеральна прокуратура України 4 січня 2017 року направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Його обвинувачують в організації захоплення будівлі Луганської ОДА; у пособництві в захопленні Управління СБУ в Луганській області; у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; в організаційному сприянні створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державній зраді.

Командувач НАТО попередив, що альянс може втратити «домінування» в окремих сферах через Росію

Командувач НАТО попередив, що альянс може втратити «домінування» в окремих сферах через Росію

НАТО може втратити «домінування» в деяких сферах через п’ять років, якщо не зможе модернізувати свої збройні сили й адаптуватися до загрози з боку Росії, заявив головний командувач силами Північноатлантичного альянсу в Європі генерал Кертіс Скапаротті під час засідання Військового комітету НАТО.

«Я думаю, що як альянс ми домінуємо. Існують області, у яких є виклики. Я думаю, що кіберпростір є однією з них. Вони (росіяни – ред.) дуже компетентні в цьому», – заявив Скапаротті.

Звертаючись до Військового комітету НАТО, він зазначив, що «відродження Росії як стратегічного конкурента, зростаюче занепокоєння і нестабільність в Африці і на Близькому Сході, а також тероризм перебудовують наше стратегічне середовище».  

Відносини між Москвою та країнами Заходу загострилися після анексії Росією українського півострову Крим та початку збройного конфлікту на сході України. Київ і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Апеляційний суд переніс розгляд у справі Россошанського на 18 січня

Апеляційний суд переніс розгляд у справі Россошанського на 18 січня

Апеляційний суд Київщини переніс на 16:30 18 січня засідання щодо оскарження запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрієві Россошанському. Таке рішення колегія суддів ухвалила через неможливість вийти з ним на відеозв’язок.

За словами сторони обвинувачення у справі, Россошанського перевели до ізолятора тимчасового тримання для проведення слідчих дій. Водночас адвокати підозрюваного, як і адвокати потерпілої сторони, заявили, що їх про це не повідомили, а без присутності адвоката слідчі дії проводити не можуть, оскільки ті не матимуть юридичної сили в суді.

Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.

Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли ДНК Россошанського-старшого. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій».

9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.

Коболєв не вважає «негативним аспектом» зобов’язання закупівлі газу в «Газпрому»

Коболєв не вважає «негативним аспектом» зобов’язання закупівлі газу в «Газпрому»

Голова правління національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрій Коболєв не вважає, що зобов’язання закупівлі газу в «Газпрому» є «негативним аспектом».

«З цього року буде необхідно вибирати мінімальні обсяги (закупівлі газу в «Газпрому», визначені Стокгольмським арбітражем – ред.). Ми в «Нафтогазі» не маємо підстав вважати негативним аспектом зобов’язання «Газпрому» продати нам 5 мільярдів кубометрів газу за ціною, нижчою за європейську. Це позитивний аспект як з точки зору НАК, так і кінцевих споживачів», – сказав Коболєв.

Він додав, що «Нафтогаз України» продовжить закупівлі газу в Європі.

22 грудня 2017 року «Нафтогаз» повідомив, що Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги російської компанії «Газпром» до «Нафтогазу України» щодо принципу «бери або плати» на суму 56 мільярдів доларів за 2009-2017 роки. Як заявляли в українській компанії, «Нафтогаз» також домігся зменшення майбутніх обов’язкових річних обсягів закупівлі газу в «Газпрому» більш ніж у 10 разів відповідно до фактичних потреб в імпорті газу.

Водночас у російському «Газпромі» заявили, що Стокгольмський арбітраж зобов’язав компанію «Нафтогаз України» сплатити два мільярди доларів простроченої заборгованості й щорічно відбирати й оплачувати 5 мільярдів кубометрів газу.

31 травня 2017 року «Нафтогаз України» заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» із урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» і повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У «Газпромі» ж тоді заявили, що принцип «бери або плати» не скасований, але не пояснили цю позицію.

2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою про перегляд контракту щодо ціни газу з російським «Газпромом» а також окремо про перегляд контракту на транзит газу і про компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування. «Газпром», у свою чергу, подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу».

Книжку британського публіциста не дозволили ввозити через цитати антиукраїнського змісту – Держкомтелерадіо

Книжку британського публіциста не дозволили ввозити через цитати антиукраїнського змісту – Держкомтелерадіо

Історичну книжку британського публіциста Ентоні Бівора «Сталінград» про події Другої світової війни, видану в російському перекладі, заборонили ввозити в Україну через декілька абзаців з «неправдивими й антиукраїнськими твердженнями», повідомили Радіо Свобода у Держкомтелерадіо.

За словами керівника управління дозвільної процедури й контролю за розповсюдженням друкованої продукції Держкомтелерадіо Сергія Олійника, такі заборони ухвалює не керівництво комітету, а створена при ньому експертна рада у складі науковців, видавців, громадських активістів та посадовців.

Як заявив Олійник, через те, що російський переклад книжки «Сталінград» містить декілька абзаців з твердженнями, які порушують українське законодавство, це видання отримало негативні висновки комісії разом із книжками російських авторів.

«У тексті цієї книги, обсягом близько тисячі сторінок, було декілька абзаців, які не дозволяли нам дати дозвіл на її ввезення в Україну. Наприклад, був момент на одній з її сторінок, цитую дослівно: «Чтобы пощадить чувства зондеркоманды СС, расстреливать детей поручили украинским националистам». Нам не відомо, щоб на Нюрнберзькому трибуналі такі факти розглядалися, тобто це якісь провокаційні байки. Коли ми перевірили джерела автора книги, то виявилося, що він як джерела використовував звіти НКВС і службову переписку його працівників», – наголосив Сергій Олійник.

Посадовець уточнив, що йдеться не про заборону в Україні книжки Ентоні Бівора як такої. За його словами, Держкомтелерадіо надало лише «відмову у видачі дозволів на ввезення книги суб’єктами господарювання», а саме мережами магазинів та підприємцями. Тобто приватна особа може купити за кордоном та ввезти до України видану російською мовою книжку Бівора «Сталінград», але у кількості не більше ніж 10 примірників за одну поїздку. Окрім того, відомство не дозволяє ввозити для подальшого продажу лише конкретне перекладене російськомовне видання цієї книжки. Тобто, та чи інша торговельна мережа має повне право продавати оригінальну англомовну версію книжки «Сталінград», бо за українським законодавством дозволи на ввезення надаються або не надаються лише щодо книжок, виданих із участю країни-агресора, пояснює Сергій Олійник.

Держкомтелерадіо України наприкінці минулого року оголосило про відмову у видачі дозволу на ввезення російського перекладу книжки Бівора разом зі ще низкою конкретних видань книжок переважно російських авторів – на цей час їх у списку 25. Це повідомлення вже викликало негативну реакцію з боку правозахисних організацій: таке рішення, зокрема, розкритикувала Харківська правозахисна група.

Сам публіцист також висловив подив забороною, заявивши, що в його книжці «немає нічого антиукраїнського».

США: екс-стратег Трампа відмовився свідчити перед законодавцями

США: екс-стратег Трампа відмовився свідчити перед законодавцями

Колишній головний стратег президента США Дональда Трампа Стів Беннон відмовився виконати вимогу про виклик і відповісти на запитання членів комітету Конгресу, який розслідує ймовірне втручання Росії в президентські вибори 2016 року.

Це сталося після того, як Беннон спершу відмовився відповідати на запитання під час багатогодинної приватної зустрічі з членами комітету з розвідки Палати представників Конгресу США 16 січня. Законодавці заявили, що з огляду на цю відмову голова комітету Девін Нуньєс підписав офіційний виклик.

Беннон і після цього відмовився відповідати: його адвокат зв’язався з Білим домом, і йому рекомендували не відповідати на запитання про події, що сталися в перехідний період – після того, як Трамп був обраний у листопаді 2016 року і до того, як він обійняв посаду в січні 2017 року.

«Це було фактично закликом Білого дому», – наголосив провідний демократ у комітеті з розвідки Адам Шифф.

Речниця Беннона не відповіла на запити про коментар.

Раніше видання The New York Times повідомило, що Стів Беннон отримав виклик свідчити перед судом присяжних. Посилаючись на людину з безпосереднім знанням цієї справи, американська газета 16 січня заявила, що Беннону минулого тижня адресував повістку спецпрокурор Роберт Мюлєр, який веде розслідування ймовірного російського втручання на президентських виборах 2016 року та можливої змови із помічниками Трампа.